Автомат Калашнікова моделі 1974, більш відомий як АК-74, є іконою сучасного озброєння. Вступивши на озброєння в радянській армії наприкінці 70-х років, він зарекомендував себе як надійну та ефективну зброю військових та стрілецьких підрозділів. Розроблений під патрон 5,45х39 мм, він став відповіддю на вимоги бойових умов та нових технологій.

Становлення АК-74 багато в чому пов'язані з історичним чинником – Афганської війною, у якій радянські військовослужбовці зіткнулися з новими видами зброї супротивника. Знадобилася зброя, здатна долати тактичні перепони та забезпечувати точні постріли на середніх дистанціях. АК-74 впорався з цим завданням завдяки безлічі покращень та модернізацій порівняно з попередником АК-47.

Початкові випробування АК-74 розпочалися у 1974 році, коли зброя була протестована на стрільбищах та підрозділах різних збройних сил. В результаті ретельного аналізу та модернізації, АК-74 у 1976 році отримав офіційний дозвіл на постачання до збройних сил СРСР. Від цього моменту автомат став широко використовуваним зброєю у багатьох країнах, яке модифікації ідеально підходили до різних умов і завдань.

У 1974 р., після полігонних, а потім остаточних, військових випробувань, було прийнято на озброєння Автомат Калашнікова (АК-74).

У якому році використали АК 74?

1974 року 5,45-мм автомат Калашнікова зразка 1974 року (індекс ГРАУ – 6П20) – автомат калібру 5,45 мм, розроблений 1970 року радянським конструктором М. Т.Калашникова і прийнятий на озброєння збройних сил СРСР в 1974 році. Є подальшим розвитком АКМ.

Коли АК-47 надійшов на озброєння?

18 червня 1949 року Через 2 роки, 18 червня 1949 року, Постановою Ради Міністрів СРСР №2611-1033сс автомат Калашнікова прийняли на озброєння Радянської Армії. Він є найпоширенішою стрілецькою зброєю у світі: у різних модифікаціях перебуває на озброєнні армій та спецпідрозділів понад 100 країн.

Якого року з'явився перший автомат?

Г. Федоровим у 1913—1916 роках, причому цю назву запропонував М. М. Філатов вже в 1920-х роках – конструктор спочатку називав свою зброю "карабін-кулемет", а на озброєння вона була прийнята як "2,5-лінійна гвинтівка Федорова".